- 9 -
Найдено совпадений - 2728 за 0.00 сек.
 1051. Дипломний проект (коледж) - 5 - ти поверховий 20 - ти квартирний житловий будинок 24,6 х 12,0 м в м. Львові | AutoCad
1. Вступ
2. Відомість креслень основного комплекту
3. Архітектурно-будівельна частина
3.1. Вихідні дані для проектування
3.2. Генеральний план
3.2.1. ТЕП генплану
3.3. Архітектурно-планувальне рішення
3.3.1. ТЕП по будинку
3.4. Архітектурно-конструктивне рішення
3.4.1. Конструктивна схема будинку
3.4.2. Фундаменти
3.4.2.1. Вимощення
3.4.3. Стіни
3.4.3.1. Перемички. Відомість перемичок
3.4.4. Перекриття
3.4.5. Перегородки
3.4.6. Сходи
3.4.7. Дах
3.4.8. Покрівля. Водовідвід
3.4.9. Вікна. Двері. Специфікація столярних виробів
3.4.10. Підлога. Експлікація підлог
3.5. Зовнішнє і внутрішнє оздоблення
3.6. Інженерне обладнання
3.7. Протипожежні заходи
3.8. Специфікація збірних залізобетонних елементів
5. Організаційно-будівельна частина
5.1. Технологічна карта
5.1.1. Підрахунок обсягів робіт по технологічній карті
5.1.2. Вибір ведучого механізму. Методи виконання робіт
5.1.3. Відомість підрахунку працевитрат і зарплат
5.1.4. Визначення необхідної кількості матеріалів
5.1.5. Визначення складу бригади
5.1.6. Вказівки по технології і організації будівельного процесу
5.1.6.1. Готовність об’єкту і підготовчі роботи
5.1.6.2. Транспортування, вивантаження і складування матеріалів і елементів
5.1.6.3. Технологія будівельного процесу
5.1.6.4. Організація будівельного процесу
5.1.6.5. Контроль якості і приймання робіт СОКЯ
5.1.6.6. Розрахунок ТЕП по технологічній карті
5.2. Календарний графік будівництва
5.2.1. Визначення номенклатури обсягів робіт
5.2.1.1. Підрахунок обсягів земляних робіт
5.2.1.1.1. Баланс земляних робіт
5.2.1.2. Відомість підрахунку обсягів робіт по влаштуванню прорізів
5.2.1.3. Відомість підрахунку обсягів робіт по влаштуванню підлог
5.2.1.4. Відомість підрахунку обсягів робіт по тинькуванню, фарбуванню і облицюванню
5.2.1.5. Відомість монтажних елементів
5.2.1.6. Відомість обсягів робіт по мурування стін
5.2.1.7. Підрахунок обсягів робіт по муруванню перегородок
5.2.1.8. Зведена відомість обсягів робіт
5.2.2. Вибір методів ведення робіт
5.2.2.1. Вибір землерийних машин
5.2.2.3. Вибір монтажного крану
5.2.2.4. Обґрунтування методів ведення робіт
5.2.3. Відомість підрахунку працевитрат, машиновитрат і потреби в матеріалах
5.2.4. Організація будівельних робіт
5.2.4.1. Розрахунок ТЕП по календарному плану
5.3. Будівельний генеральний план
5.3.1. Вихідні дані
5.3.1.1. Матеріально-технічна база
5.3.1.2. Умови будівництва, стадії будівництва. Характеристика рельєфу, під’їзні дороги
5.3.2. Проектування тимчасових споруд
5.3.2.1. Проектування тимчасових побутових приміщень
5.3.2.2. Проектування складів
5.3.2.3. Проектування тимчасових доріг, майданчиків
5.3.2.4. Проектування інженерних комунікацій
5.3.2.5. ТЕП по будгенплану
5.4. Охорона праці
5.4.1. Безпека праці по технологічній карті
5.4.2. Охорона праці на будівельному майданчику
5.4.3. Протипожежні заходи на будівельному майданчику
5.4.4. Виробнича санітарія на будівельному майданчику
5.4.5. Охорона навколишнього середовища
6. Економічна частина
6.1. Інвесторська кошторисна документація
6.1.1. Пояснювальна записка до кошторисної документації
6.1.2. Об’єктний кошторис
6.1.3. Локальний кошторис №1
6.1.4. Локальний кошторис №2
6.1.5. Локальний кошторис №3
6.1.6. Локальний кошторис №4
6.1.7. Розрахунок 1. Загально виробничі витрати
6.2. Формування договірної ціни
6.2.1. Пояснювальна записка до розрахунку договірної ціни
6.2.2. Договірна ціна на будівництві
6.2.3. Розрахунок 1. Прибуток і кошти на покриття адміністративних витрат
6.2.4. Розрахунок 2. Комунальний податок
6.3. Техніко-економічні показники проекту
7. Список використаної літератури
Дата добавления: 24.03.2014
|
|
 1052. Курсовий проект з основ та фундаментів | AutoCad
Вибір типу фундаменту.
Фундаменти неглибокого закладання приймаємо зі збірного зілізобетону, що проектується на тому ж рівні, що і існуючий. У випадку пальового фундаменту, так як будівництво відбувається в безпопередній близькості біля існуючого будинку, то потрібно врахувати вплив динамічних навантажень на основу. За завданням маємо запроектувати задавлювальні палі. Визначення мінімальної глибини закладання фундаменту
1. За умовами геологічної будови будівельного майданчика.
2. З гідрогеологічних умов. Для всіх випадків враховують можливість проведення робіт по влаштуванню фундаментів в сухих котлованах чи траншеях (без застосування водопониження). Тут мова йде про максимальне заглиблення фундаментів dmax. Для нашого майданчика: Тобто грунтові води практично не впливають на проведення земляних робіт та влаштування фундаментів. Всі роботи будуть виконуватися в сухих умовах у відкритому котловані;
3. З умови можливості морозного здимання грунту при промерзанні. Верхній шар є заторфованим, тому нормативну величину промерзання приймаємо зменшеною, так як за теплотехнічними властивостями займають положення між пісками та глинами: dfn = 0.9м. Але в оцінках впливу глибини промерзання на можливість морозного здимання необхідно врахувати величину розрахункової глибини промерзання, що враховує вплив теплового потоку в межах контуру будинку на грунтову основу: Будинок житловий, одже розрахункова температура t =150C та при способі влаштування підлоги по утепленому цокольному перекриттю в безпідвальні частині будинку за табл.: Кn=0.8.
Розрахункова глибина промерзання: Глибина промерзання приходиться на заторфований грунт. Рівень грунтових вод знаходиться на глибині 15,6 м від поверхні, або 15.6-0.72 = 14.88м від нижньої границі промерзання грунту, та що 14.88>2.72 м (відповідає умові dwl>df+2). Глибина закладання фундаментів dmin не залежить від глибини промерзання.
4. З конструктивних вимог. Для фундаментів неглибокого закладання щонайменше можна приймати 0.5 м від поверхні.Ця вимога повинна забезпечити збереження основи від руйнування з поверхні. Також ця вимога зберігається і для підвальних приміщень, де глибина закладання в 0.5 м від поверхні підлоги підвалу. Одже для безпідвальної частини: dmin=0.5 м. При врахуванні підвальної частини (цокольного поверху): dmin=db+0.50 м = 2.9+0.5 = 3,4 м, де db =2.9 м – глибина підвалу.
5. З врахуванням типу будівель чи споруд. Звичайно глибина закладання фундаментів для безпідвальних житлових будинків знаходиться в межах 1.0…2.0м. В нашому випадку допустимо dmin= 1.0 м.
Дата добавления: 03.04.2014
|
1053. Апарат с мешалкой турбинного типа | Компас
Пристрій для перемішування складається з порожнистого ротора 1 у вигляді перевернутого стакана, який своєю основою 2 поєднується з маточиною 3, призначеною для його закріплення на порожнистому валу 4 апарата, стакан оснащується вхідними каналами у вигляді прорізей 5 на утворюючій поверхні та порожнистими плоскими лопатями 6, всередині ротора 1 розміщена ежекційна перегородка 7, яка поділяє порожнистий ротор 1 на дві частини та вхідний канал 5 лопатей 6 в співвідношеннях 1:5-1:2, на нижній частині ежекційної перегородки в радіальному напрямку розташовані направляючі елементи 8, які беруть початок з центру обертання та виконані у вигляді плоскої пластинки, що має форму прямокутника, трикутника або 1/4 твірної частини еліпса і периферійною крайкою з9;єднані з кромками вхідних отворів по тильній стороні порожнистих лопатей 5. Ежекційна перегородка 7 виконана у вигляді плоского диска, з верхньої сторони має скошену кромку, а з нижньої сторони закінчується кільцевим буртиком 9. Порожниста лопать 6 з тильної сторони має скіс під кутом 15-60°, який дозволяє зменшити місцевий коефіцієнт витрат і збільшити насосну продуктивність пристрою
для перемішування в режимі самоусмоктування. Пристрій для перемішування закріплюється на порожнистому валу 4, який обертається всередині апарата об9;ємного типу, на кришці якого розташований розподільча камера 10, в зоні якої на порожнистому валу розташовані отвори 11 для подачі газового реагенту.
Пристрій працює таким чином. При обертанні пристрою для перемішування порожнисті лопаті 6 своєю фронтальною поверхнею сприяють формуванню радіального і тангенціального потоків, які утворюють окружну і радіально-осьову циркуляційні зони. Під час обтікання тангенціальним потоком рідини лопатей 6 за їх тильними сторонами виникає турбулентний слід з двох вихрів, що обертаються в різні сторони і утворюють доріжку Кармана. В центрах обертання вихрів утворюються умови, що приводять до зниження тиску до розрідження. Це розрідження має місце також в порожнистих лопатях 6 і в роторі 1 пристрою для перемішування. Під дією розрідження газовий реагент через розподільчу камеру 10 надходить в порожнистий вал 4 і верхню частину ротора 1 перемішуючого пристрою та перетікає в порожнисту лопать 6. Рідина, що знаходиться в апараті, під дією цього розрідження через вхідний отвір порожнистого ротора 1 надходить в нижню його частину і далі потрапляє в зону дії направляючих елементів 8, що мають форму прямокутника, трикутника або УА твірної частини еліпса, за допомогою яких на рідину, крім розрідження, діє відцентрова сила, яка збільшує кінетичну енергію рідини в порожнині лопатей 6.
В порожнистих лопатях 6 рідина диспергується у вигляді маленьких кульок в газовий реагент, цьому сприяє розташована всередині ротора 1 ежекційна перегородка 7 та розміщений 25 кільцевий буртик 9, за допомогою якого рідина отримує в прикордонному шару додаткову турбулентність. При цьому в режимі витіснення досягається активна взаємодія реагентів, які під дією відцентрових сил та розрідження диспергується в об9;єм, що перемішується. Виконаний скіс тильної частини лопаті під кутом 15-60° приводить до збільшення насосної продуктивності в режимі самоусмоктування за рахунок зміни режиму витоку газорідинного потоку з порожнини 30 лопатей 6 в середовище, що перемішується в об9;ємі апарата. Далі газорідинний реакційний потік диспергується в об9;єм апарата, при цьому проходить інверсія фаз, і додаткове перемішування з середовищем, що знаходиться в об9;ємі апарата - це приводить до значного підвищення інтенсивності взаємодії між газовим і рідинним реагентами.
Авторами авторського свідоцтва № UA78341U <Додаток А с.96] запропонована
___.Мета винаходу: збільшення ефективності змішування продуктів. ___.Поставлена мета досягається тим, що вал з лопатями змонтований на платформі на упорному підшипнику та підтиснений до нього пружиною і з’єднаний з веденим шківом пасової передачі шпонковим з’єднанням, з можливістю одночасного обертання вала з лопатями навколо своєї геометричної осі та зворотно-поступального руху повздовж цієї осі, а ведений шків пасової передачі змонтований на підшипниках і зафіксований пружним кільцем на втулці, яка нерухомо з9;єднана з платформою, при цьому на верхній торцевій поверхні веденого шківа пасової передачі нерухомо закріплені цівки, які входять в зачеплення з цівками, закріпленими на цівковому колесі, яке нерухомо закріплене на горизонтально розташованому валу, змонтованому на підшипниках, що закріплені в корпусах, нерухомо з9;єднаних з платформою, а на горизонтально розташованому валу нерухомо закріплений плоский кулачок, що контактує з шариком, уміщеним з можливістю вільного обертання у центровому отворі на верхній торцевій поверхні вертикально розташованого вала з лопатями.
Дата добавления: 04.04.2014
|
1054. Курсовий проект - Технологічний процес механічної обробки деталі «Штуцер» | АutoCad
Реферат
Вступ
1. Загальна частина
1.1 Технічна характеристика об’єкту виробництва
1.2 Аналіз технологічності конструкції деталі
2. Технологічна частина
2.1 Визначення типу виробництва
2.2 Вибір та обґрунтування методу отримання заготовки
2.3 Обґрунтування та розробка маршруту виготовлення деталі
2.4 Розрахунок припусків та меж операційних розмірів
2.5 Детальна розробка та визначення технічної норми часу операцій технологічного процесу
Програма випуску деталі - Nв=3150 шт. Згідно такту випуску було встановлено тип виробництва - крупносерійний, при якому продукція виготовляється безперервно в великій кількості (в даному випадку, розмір партій деталей - n=126 шт).
Для виконання вимог креслення пропоную наступній тех. процес.
Перша операція Токарна. Деталь закріплюється в трьох кулачковому патроні по зовнішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті 16К20. Обробка ведеться за три переходи: на першому переході підрізуться торець 1; на другому точиться зовнішня поверхня 3, яка буде використовуватися як технологічна база, та підрізається торець 4; на третьому – точиться зовнішня поверхня 5 та торець 6.
Друга операція Токарна з ЧПК. Деталь закріплюється в трьох кулачковому патроні по внутрішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті СТП -320. Обробка ведеться за шість переходів: на першому - точиться торець деталі 2, зовнішня поверхня 6 та фаски 1 і 9; на другому - розточується отвір 3, попередньо отвір 8 та фаску 4; на третьому – точиться канавка 7; на четвертому - розточується внутрішня канавка; на п’ятому – розточується отвір 8 кінцево; на шостому переході нарізається різьба М80×1 на поверхні 3.
Третя операція – Фрезерна. Деталь закріплюється в пристрої по зовнішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті 6Н81Г. Обробка ведеться за один переход де фрезерується поверхня 8.
Четверта операція – Фрезерна. Деталь закріплюється по зовнішній циліндричній поверхні з упором в торець на верстаті 6Н81Г. Обробка ведеться за три переходи: на першому - фрезеруються 2 пази на прохід; на другому - переустановлюється деталь; на третьому переході – повторюється перехіди 2 рази.
На слюсарній операції притупляються всі гострі кромки.
На мийній операції деталі дають товарного вигляду.
На контрольній операції контролюються всі розміри на столі БТК.
Дата добавления: 22.04.2014
|
1055. Курсовий проект - Модернізація автоліфта АЛ - 3А | Компас
Вступ
Розділ 1. Технологічна частина
1.1 Аналіз технологій та конструкцій сучасних автоліфтів
1.2 Висновки з аналізу автоліфтів
Розділ 2. Конструкторська частина
2.1 Принципова схема гідравлічної системи АЛ-3А
2.2 Гідроциліндр підйомного механізму АЛ-3А
2.3 Технічний опис удосконаленої спецмашини
2.4 Технічне обслуговування АЛ
2.5 Розрахунки підйомного механізму
Висновки
Список літератури
Автоліфт АЛ-3А розроблений на Ризькому заводі №85 в 1971 році значно відстає по конструкції від сучасних зразків, особливо відсутністю таких систем безпеки, як камери заднього огляду та сенсорні прилади. Максимальна висота підйому АЛ-3А в порівнянні з іншими автоліфтами є найменшою, тож доцільно подумати про застосування інших гідроциліндрів або ж їхнього удосконалення.
ВИСНОВОК
Аеропорт завжди був місцем зосередження різноманітних засобів наземного забезпечення. Аеродромно-технічне забезпечення - комплекс заходів із забезпечення польотів авіаційних підрозділів і окремих літаків.
Одна з особливих технологічних операцій - завантаження на літак бортового харчування. Для виконання цієї процедури використовується спеціальний транспортний засіб - автоліфт. Конструкція всіх автоліфтів приблизно однакова: фургон з гідробортом, механізм типу «ножиці», опорні аутригери. Вантажопідйомність таких машин може становити від 1,5 до 4 тонн, а діапазон робочих висот - до 6 метрів, таким чином, автоліфт може здійснювати завантаження продуктів практично на будь-який літак.
Розглянувши в даній курсовій роботі більш детально гідравлічну систему та її агрегати, можна додати, що важливо застосовувати в ній надійні розподільники і замки, які б забезпечили безвідмовну роботу в будь-якій ситуації.
Вивчивши конструкцію гідроциліндра, я підібрала поліуретанове ущільнення штоку SO2-P та грязез’ємник типу ГР з ущільнювальною кромкою.
На жаль розрахунки вийшли некоректні, так як виробники аеродромних спецмашин не надають детальної інформації щодо конструкції, розмірів та матеріалу важелів підйомного механізму. Мені прийшлось використати дані іншого автомобіля, що в результаті призвело до невірних результатів висоти підйому АЛ-3А.
Дата добавления: 25.04.2014
|
1056. Дипломний проект - Ангар для обслуговування літаків аеровокзального комплексу 42 х 36 м в м.Кіровоград | AutoCad
Вступ
1. Архітектурно-будівельний частина
1.1 Адміністративно-географічне положення
1.2 Розміри ділянки
1.3 Рельєф, ґрунти, вітри
1.4 Місцеві будівельні матеріали
1.5 Зовнішні інженерні мережі
1.6.1 Водопостачання
1.6.2 Каналізація
1.6.3 Енергопостачання
1.6.4 Теплопостачання
1.6.5 Система вентиляції
1.6.6 Пожежогасіння
1.7 Опис генплану
1.8 Обґрунтування прийнятого об9;ємно-планувального рішення
1.9 Обґрунтування прийнятої конструктивної схеми будівлі
1.10 Захист від шуму і вібрації
1.11 Природне освітлення
1.12 Вибір і розрахунок зовнішніх огороджуючих конструкцій
1.12.1 Теплотехнічний розрахунок огородження
1.12.1.1Вихідні дані.
1.12.1.2Виконання розрахунку.
1.12.2 Теплотехнічний розрахунок покриття
1.12.2.1Вихідні дані для розрахунку.
1.12.2.2Виконання розрахунку.
1.13 Короткий опис конструктивних рішеь будівлі.
1.13.1 Фундаменти.
1.13.2 Перегородки
1.13.3 Вікна. Двері
1.13.4 Перегородки
1.13.5 Оздоблення
1.14 Техніко – економічні показники
2 Конструкційна частина
2.1 Розрахунок трьох шарнірної металевої арки
2.1.1 Вибір марки сталі
2.1.2 Визначення навантажень на арку
2.1.3 Геометричні характеристики арки
2.1.4 Розрахунок елементів елементів арки
2.1.5 Розрахунок вузлів арки.
2.1.6 Підбір необхідної кількості болтів для перерізів арки
2.1.7 Розраховуємо діаметр болтів.
2.1.8 Розрахунок конькового шарніра.
2.2 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику.
2.2.1 Розрахунок і конструювання фундамента.
2.2.2 Вихідні дані до проектування фундамента.
2.2.3 Визначення глибини закладання фундаменту.
2.2.4 Визначення розмірів підошви фундаменту і розрахункового опору грунту під арку.
2.2.5 Збір навантажень та визначення середнього тиску під підошву фундаменту.
2.2.6 Визначення осадки фундаменту.
2.2.7 Розрахунок арматури підошви фундаменту.
3. Організаційно – технологічна частина
3.1 Технологія будівельного виробництва
3.1.1 Земляні роботи
3.1.2 Розробка технологічної карти на монтаж панелей типу “Сендвіч”
3.2 Організація будівницва
3.2.1. Проектування календарного плану зведення об9;єкта.
3.2.2 Складання карти визначник для проектування календарного графіку робіт.
3.2.3. Проектування будівельного генерального плану.
4 Економіка будівництва
4.1 Вибір раціонального варіанту будівельних матеріалів
5 Охорона праці та техніка безпеки
5.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів, що виникають на будівельному майданчику
5.1.1 Земляні роботи
5.1.2 Вантажо – розвантажувальні роботи
5.1.3 Монтажні роботи
5.1.4 Покрівельні роботи
5.2 Заходи по усуненню небезпечних і шкідливих факторів, що виникають на будівельному майданчику
5.3 Протипожежна безпека
5.4 Інженерні рішення з охорони праці
6 Цивільний захист
6.1 Евакуаційні заходи при виникненні надзвичайних ситуацій
6.2 План проведення евакозаходів
Додаток 1
Література
Техніко-економічні показники:
Площа забудови Sзаб., м3 -4285
Загальний об9;єм будівлі Vзаг., м3 -18900
Корисна площа будівлі Sкор., м2 -1379
Загальна площа будівлі Sзаг., м2 -1512
Об9;ємний коефіцієнт K = Vбуд./Sкор. -13,71
В проекті передбачені перегородки товщиною = 80 мм, які виготовляються з гіпсобетону.
Дата добавления: 27.04.2014
|
1057. Курсовий проект - Системи масло-змащування і масло-ущільнювання ЕГПА. Редуктори-мультиплікатори на електропровідних ГПА | Компас
1 аркуш – Система маслопостачання КС і ГПА, маслоочисні машини та апарати повітряного охолодження масла.
2 аркуш – Зведена характеристика ВН. Спецпитання
Зміст
Вступ
1 Розрахунок фізичних властивостей газу
2 Технологічний розрахунок магістрального газопроводу. Розрахунок режиму роботи КС
2.1 Вибір робочого тиску і визначення діаметра газопроводу
2.2 Розрахунок властивостей перекачувального газу
2.3 Визначення відстані між компресорними станціями і числа між ними
2.4 Уточнений тепловий і гідравлічний розрахунок ділянки газопроводу між двома компресорними станціями
2.5 Вибір типу ГПА і розрахунок режиму роботи КС
3 Система масло-змащення і масло-ущільнення ЕГПА. Редуктори-мультиплікатори на електропровідних ГПА
4 Спецпитання
5 Охорона праці
Висновки
Перелік посилань на джерела
Додаток А – Розрахунок фізичних властивостей газу
Додаток Б - Технологічний розрахунок магістральних газопроводів. Вибір робочого тиску, визначення кількості КС і відстані між ними
В даному курсовому проекті мною було розглянуто ряд питань. Зокрема зроблено розрахунок фізичних властивостей газу, технологічний розрахунок магістрального газопроводу довжиною 1477 км з пропускною здатністю
В ході данного розрахунку мною було прийнято 9 КС з чотирма агрегатами на кожній.
В спецпитанні розглянута проблема масло-змащення і масло-ущільнення ЕГПА, а також наведено винахід що забезпечує зниження втрат які виникають при ущільненні ЕГПА.
Дата добавления: 04.05.2014
|
1058. Курсовий проект - Розрахунок екскаватора ЕО - 4122 | Компас
ВСТУП
ДОДАТКОВІ ВИХІДНІ ДАНІ
1. ВИЗНАЧЕННЯ ЛІНІЙНИХ РОЗМІРІВ ТА МАС ВУЗЛІВ ЕКСКАВА ТОРА
2. СИЛОВА УСТАНОВКА . ВИБІР ПРИВІДНОГО ДВИГУНА
3. РОЗРАХУНОК СТРІЛОПІДЙОМНОГО МЕХАНІЗМУ
4. РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ПОВОРОТУ РУКОЯТІ
5. РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ПОВОРОТУ КОВША
6. ВИБІР НАСОСНОЇ УСТАНОВКИ ЕКСКАВАТОРА
7. ВИЗНАЧЕННЯ ЗУСИЛЬ У НЕРУХОМИХ ГІДРОЦИЛІНДРАХ ТА МАКСИМАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА РОБОЧЕ ОБЛАДНАННЯ
8. РОЗРАХУНОК НА МІЦНІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ РОБОЧОГО ОБЛАДНАННЯ
9. РОЗРАХУНОК МЕХАНІЗМУ ОБЕРТАННЯ ПЛАТФОРМИ
10. РОЗРАХУНОК ПРИВОДУ ГУСЕНИЧНОГО РУШІЯ
11. СТІЙКІСТЬ ЕКСКАВАТОРА
12. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ І СОБІВАРТОСТІ РОЗРОБКИ 1 м3 ҐРУНТУ
ВИСНОВОК
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
ДОДАТКОВІ ВИХІДНІ ДАНІ
Коефіцієнт наповнення - 1,2 ;
Коефіцієнт розпушення - 1,2;
Коефіцієнт завантаженості двигуна: - 0,85;
ККД робочого обладнання: - 0,7;
ККД приводу: - 0,85;
Висота поворотної платформи - 0,2 м;
Кількість гідроциліндрів стріли - 2 ;
Коефіцієнт розмірної групи ковша - 0,46 .
ВИСНОВОК
В даній роботі було розраховано екскаватор з місткістю ковша 1,25 м3. Для якого ми підрахували: орієнтовні значення маси вузлів екскаватора; геометричні параметри робочого обладнання; на міцність робоче обладнання; силову установку; механізм обертання платформи; привід колісного рушія; стійкість екскаватора; продуктивність і собівартість розробки 1 м3 ґрунту.
Розраховані геометричні параметри робочого обладнання задовольняють вихідним даним, а саме: розрахункова довжина стріли є більшою від вихідної; максимальна висота вивантаження і глибина копання задовольняють умову. Повні кути повороту рукояті і ковша відповідають вихідним даним. Тобто дані розраховані геометричні параметри і відповідно підібрані гідроциліндри будуть забезпечувати необхідну робочу зону.
Розрахунок на стійкість виявив, що у трьох робочих положеннях екскаватор губить стійкість, тобто коефіцієнт стійкості не відповідає нормі. Щоб можливо було забезпечити відповідні норми коефіцієнта стійкості можна додати вагу противаги на, щоб було забезпечено стійкість, але тоді буде невідповідність вихідним даним.
Дата добавления: 10.05.2014
|
1059. Курсовий проект - Одноповерхова промислова будівля | AutoCad
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
1. Довжина температурного блоку – 48м
2. Висота приміщення – 8,4м
3. Вантажопідйомність крана – 100кН
4. Район будівництва – 2
5. Коефіцієнт 1,0
6. Наявність ліхтаря – відсутній
7. Проліт – 24м
8. Кількість прольотів – 2
9. Крок колон крайнього ряду – 6м
10. Крок колон середнього ряду – 12м
11. Конструкції для проектування – ферма з паралельними поясами, середня колона і фундамент під неї.
- Колона
Клас арматури: А- ІІ
Клас бетону: В 20
- Ферма з паралельними поясами
Клас арматури: К-7
Клас бетону: В 30
- Фундамент
Клас арматури: А- І
Клас бетону: В 15
Характеристика грунту – 0,34
Глибина закладки – 2,9м
ЗМІСТ
I. Дані для проектування. Статичний розрахунок поперечника
1.Збір навантаження
1.1 Постійне навантаження
1.1.1 Розрахункове навантаження від конструкцій покриття
1.1.2 Розрахункове навантаження від власної ваги підкранової балки
1.1.3 Розрахункове навантаження від власної ваги стін
1.1.4 Розрахункове навантаження від власної ваги стояків
1.2 Тимчасове навантаження
1.2.1 Снігове навантаження
1.2.2 Вертикальне навантаження від мостових кранів
1.2.3 Навантаження горизонтальне від гальмування кранів
1.2.4 Вітрове навантаження
2. Визначення розрахункових зусиль в поперечних перерізах стояків
II. Розрахунок і конструювання позацентрово навантажених (суцільних) колон
2.1 Розрахунок колони середнього ряду
2.2 Розрахунок підкранової консолі
III. Розрахунок та конструювання позацентрово навантажених фундаментів
3.1 Вихідні дані
3.2 Навантаження, що діють на фундамент
3.3 Визначення розмірів підошви фундаменту
3.4 Визначення розрахункового тиску в грунті від підошви фундаменту
3.5 Розрахунок арматури підошви фундаменту
3.6 Розрахунок поздовжньої арматури стакана
3.7 Розрахунок поперечної арматури стакана
IV. Розрахунок попередньо напруженої ферми покриття з паралельними поясами прольотом 24 м
4.1 Вихідні дані для проектування
4.2 Визначення геометричних розмірів
4.3 Визначення навантаження на ферму та зусиль в стержнях
4.4 Розрахунок арматури верхнього по
4.5 Розрахунок нижнього пояса на міцність
4.6 Розрахунок нижнього пояса на тріщиностійкість
4.7 Розрахунок першого розкосу
4.8 Розрахунок другого розкосу
4.9 Конструктивні вказівки
Література
Дата добавления: 20.05.2014
|
1060. Курсовий проект - Склад м. Лубни | AutoCad
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
У загальних відомостях необхідно вказати основні дані стосовно об’єкта будівництва та майданчика будівництва, а саме:
1. Місце будівництва – м. Полтава
2. Об’єкт будівництва – склад
3. Конструктивні особливості споруди:
промислова одноповерхова споруда з повним залізобетонним каркасом,
висота до низу несучих конструкцій – 7,2 м;
розмір колон: середній ряд 50х50 см, крайній ряд 40х40см,
продольні стіни – навісні панелі тов.300мм,
торцеві стіни з цегли тов. 510 мм.,
фундаменти:
І-й варіант – монолітні з.б. стовпчасті фундаменти під колони каркасу, стрічкові фундаменти під торцеві стіни з бетонних блоків;
ІІ-й варіант – палеві фундаменти.
4. Клас відповідальності – ІІІ
5. Площа забудови – 1296,0 м2;
6. Абс. відмітка поверхні землі – 201,5 ;
7. Абс. планувальна відмітка поверхні землі – 201,5 ;
8. Відмітка першого поверху (0.000, абс.відмітка) – 201,5 ;
9. Нормативна глибина промерзання – 90см;
10. Сніговий район – 5;
11. Вітровий район – 3;
12. Гранично допустиме максимальне осідання основи = 8см;
13. Гранично допустима відносна різниця осідання, д.о. – 0,002
14. Гранично допустимий крін,д.о. – -.
Дата добавления: 25.05.2014
|
1061. Креслення - Розрахунок турбокомпресора наддуву дизеля | Компас
Номінальна частота обертання ротора, хв - 64000
Номінальна продуктивність компресора, кг/с - 0,119
Ступінь підвищення тиску в компресорі - 1,48
Номінальний тиск на виході компресора, МПа - 0,16
Аналіз кращих вітчизняних і зарубіжних зразків турбокомпресорів (ТКР) показує, що до теперішнього часу склалося цілком певне конструктивне оформлення малорозмірних компресорів. Відсутні пристрої для закручування потоку на вході в колесо. Виключне застосування знайшли радіально-осьові колеса напіввідкритого типу з радіальним розташуванням лопаток.
Дифузори малорозмірних компресорів виконуються в основному безлопатковими. Прагнення до малих габаритних розмірів і ваги турбокомпресора сприяє широкому застосуванню повітрозбирачів равликового типу з бічною спіральною камерою. Бажаний типорозмір турбокомпресорів (ТКР) для автотракторних двигунів встановлений ГОСТ 9658-66.
Умови масового виробництва наклали відбиток на конструктивне оформлення малорозмірних турбін. Вхідний направляючий апарат таких турбін виконується в більшості випадків безлопатковим (БНА). Розрахункові параметри потоку на вході в колесо забезпечуються спеціальним профілюванням равликової частині корпусу турбіни. Корпус турбіни відливається з жаро-стійкого чавуну. Підбором співвідношення легуючих елементів досягається відсутність окалиноутворення, усадки і тріщиноутворення корпусів при високій температурі газів (650 – 750 ° С) і тривалій роботі, що обчислюється кількома тисячами годин.
Для виготовлення коліс і лопаткових напрямних апаратів (ЛНА) застосовуються п9;яти - семикомпонентні сплави на основі нікелю і титану. До перших належать сплави АПЗООБ, АНВ 300, ЖС-3, ЖС-6, ЛК-4. До групи сплавів на титановій основі належать сплави АТ-3, АТ-4. Перевагою порівняно нових сплавів АТ-3 і АТ-4 є відсутність дефіцитного кобальту і молібдену. У сплаві АНЗООБ молібдену в 2 рази менше, ніж у сплавах типу ЖС. Зазначені сплави відрізняються хорошими ливарними і механічними властивостями, а також високою жаростійкістю. Досить відзначити, що при збільшенні температури від 20 до 800°С межа міцності на розрив у сплавів типу АН 300 не змінюється, а у сплавів типу ЖС – зменшується на 10 – 15%. Також в якості матеріалу для виготовлення деталей газових турбін виступають сплави, що регламентовані ГОСТ 5632-72. Колеса виготовляються методом лиття по виплавлюваних моделях.
Вибір методичного забезпечення для розрахунку
Для розрахунку геометричних та експлуатаційних параметрів турбокомпресора обираємо методику розрахунку, що викладена у відповідній науковій літературі . Особливістю даного методу розрахунку є відносна простота та наочність. Розрахунок заснований на статистичному аналізі параметрів існуючих моделей турбокомпресорів. В даній методиці широко використовуються безрозмірні величини, що характеризують відношення основних геометричних розмірів ТКР. Газодинамічний розрахунок компресора для визначення основних геометричних розмірів елементів проточних частин на задану продуктивність і ступінь підвищення тиску заснований на вирішенні рівнянь одновимірного усталеного руху ідеального газу. Відмінність такого процесу від дійсного полягає у введенні в методику розрахунку ряду емпіричних коефіцієнтів. Незважаючи на розвиток більш точних методів розрахунку, заснованих на розгляді двовимірного характеру перебігу, даний метод розрахунку відрізняється простотою і дозволяє отримувати результати, необхідні для вирішення практичних завдань.
Дата добавления: 29.05.2014
|
1062. Курсовой проект - Микропроцессорный контроллер | Компас
Список используемых сокращений
ВВЕДЕНИЕ
1 АНАЛИЗ СУЩЕСТВУЮЩИХ ПРОМЫШЛЕННЫХ МПК
1.1 МК ADEMANT - 500
1.2 ADAM-5510 PC СОВМЕСТИМЫЙ ПРОГРАММИРУЕМЫЙ МИКРОКОНТРОЛЛЕР
2. РАЗРАБОТКА СТРУКТУРЫ МПК
2.1. РАЗРАБОТКА ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ СТРУКТУРНОЙ СХЕМЫ.
2.2. РАЗРАБОТКА ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ СХЕМЫ
2.3 РАСПРЕДЕЛЕНИЕ АДРЕСНОГО ПРОСТРАНСТВА
3.1 ПРОЦЕССОР AT90S8515
3.2 СУПЕРВИЗОР MAX 708
3.3 DS12887A ЧАСЫ РЕАЛЬНОГО ВРЕМЕНИ
3.4 ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНЫЙ ИНТЕРФЕЙС RS485 MAX485
3.5 АНАЛОГО-ЦИФРОВОЙ ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЬ MAX 187
3.6 ЦИФРОАНАЛОГОВЫЙ ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЬ MAX 510
3.6 ОЗУ
3.8 ИНТЕРФЕЙС LCD-ИНДИКАТОР.
3.9 ШИННЫЙ ФОРМИРОВАТЕЛЬ ДАННЫХ
3.10 РЕГИСТРЫ ВВОДА/ВЫВОДА
3.11 ДЕШИФРАТОР
3.12 ОПЕРАЦИОННЫЙ УСИЛИТЕЛЬ MAX 420.
3.13 АНАЛОГОВЫЙ МУЛЬТИПЛЕКСОР MAX358
4 РАЗРАБОТКА ПРИНЦИПИАЛЬНОЙ СХЕМЫ МИКРОПРОЦЕССОРНОГО МОДУЛЯ
5 РАЗРАБОТКА КОНСТРУКЦИИ
6 РАСЧЕТ АНАЛОГО-ЦИФРОВОГО ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЯ
7 ПРОГРАМНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
В рамках данного курсового проекта была разработана микропроцессорная система на базе микропроцессора AT90S8515.
Разработанная система может использоваться в вычислительных системах, в которых не требуется высокого быстродействия, а также в системах обработки цифровых и аналоговых сигналов.
Разработка микропроцессорной системы позволила ознакомиться с принципами построения микро-ЭВМ, особенностями архитектуры отдельных микропроцессорных БИС, а также реализацией программного обеспечения.
Таким образом главная особенность микропроцессора — возможность программирования логики работы. Поэтому МПС используются для управления процессом измерения, обработки опытных данных, хранения и вывода результатов измерения и пр. Основные преимущества микропроцессорных средств измерения:
• Многофункциональность. Замена измерительного комплекса одним, многофункциональным. Число программ ограничено возможностями ПЗУ и блока управления.
• Повышение точности — наиболее важный момент. Уменьшение погрешностей по сравнению с обычными цифровыми приборами при прочих равных условиях достигается за счет исключения систематических погрешностей в процессе самокалибровки: коррекция смещения нуля, учет собственной АЧХ прибора, учет нелинейности преобразователей. Самокалибровка в данном случае — это измерение поправок или поправочных множителей и запоминание их в ОЗУ с целью использования на этапе обработки опытных данных.
• Уменьшение влияния случайных погрешностей путем проведения многократных измерений с последующей обработкой выборки — усреднением, вычислением мат. ожидания. Выявление и устранение грубых погрешностей. Вычисление и индикация оценки погрешности прямо в процессе измерения.
• Компенсация внутренних шумов и повышение чувствительности средства измерения. Простое усреднение сигнала на входе прибора требует достаточно большого времени tycp. Один из вариантов — проведение многократных измерений и усреднение результатов с целью компенсации случайной составляющей измерительного сигнала. Пример — микропроцессорный ВЧ вольтметр среднеквадратического значения.
• Расширение измерительных возможностей путем широкого использования косвенных и совокупных измерений, воспринимаемых оператором в этом случае как прямые, поскольку результат обработки появляется на индикаторе сразу после проведения измерения. Косвенные измерения включают в себя вычисления результата по опытным данным по известному алгоритму. Совокупные измерения предполагают измерение нескольких одноименных физических величин путем решения системы уравнений, получаемых при прямых измерениях сочетаний этих величин. В этих случаях микропроцессор осуществляет управление процессом измерения по программе и проводит обработку опытных данных. Результат расчетов воспринимается оператором как результат прямых измерений, поскольку расчет делается быстро.
• Упрощение и облегчение управления прибором. Все управление производится с кнопочной панели, выносные клавиатуры используют редко. Чем меньше кнопок, тем более «разумным» является прибор. Автоматизация установок прибора приводит к упрощению его использования: выбор пределов измерения, автоматическая калибровка. В ряде приборов использую контроль за ошибочными действиями оператора — индикация его неверных действий на табло или экране. Упрощает измерения визуализация результатов на экране в удобном виде, с дополнительными шкалами. Ряд приборов предусматривает вывод результатов на печатающее устройство или портативный носитель информации.
Дата добавления: 01.06.2014
|
1063. Курсовий проект - Проект організації будівництва при зведенні універсального корпусу цеху заводу по виробництву металоріжучих станків одноповерхової промислової будівлі | AutoCad
Зміст
1. Характеристика об9;єкту і умов будівництва
1.1. Характеристика об9;ємно-планувальних та конструктивних рішень прийнятих по об9;єкту
1.2. Характеристика умов будівництва
2. Загальні рішення по організації будівництва
2.1. Визначення планової тривалості будівництва об’єкта
2.2. Основні рішення по організації та технології будівництва
3. Організація виробництва будівельно-монтажних робіт
3.1. Визначення обсягів будівельно-монтажних робіт
3.2. Вибір основних монтажних механізмів
3.3. Проектування сітьового графіка
3.4. Проектування будівельного генерального плану об9;єкту
3.4.1. Визначення потреби в адміністративних та санітарно-побутових приміщеннях
3.4.2. Визначення потреби в складських приміщеннях
3.4.3. Розрахунок тимчасового водопостачання
3.4.4. Розрахунок тимчасового електропостачання та освітлення
3.4.5. Розробка транспортних мереж.
4. Техніко-економічні показники проекту.
5. Охорона праці та техніка безпеки.
Список літератури
Додатки
Характеристика умов будівництва
Умови будівництва прийняті відповідно до виданого завдання:
• район будівництва об’єкта – Донецька область;
• початок будівництва – 1 квартал;
• рельєф місцевості – спокійний з перепадами відміток менше 0,5 м.;
• основою для фундаментів є суглинок;
• ґрунтові води знаходяться нижче глибини закладання фундаментів;
• забезпечення джерелами енергозабезпечення здійснюється від існуючих комунікацій
• віддаленість від існуючої мережі автошляхів – 2 км;
• усі будівельні матеріали, вироби і конструкції надходять на будмайданчик зі складів організацій, що беруть участь у зведенні об9;єкту, які знаходяться на від¬стані до 10 км від будмайданчика;
• бетон, розчин, асфальт надходять на будмайданчик із централізованого заводу, що знаходиться на відстані 7 км від будмайданчика;
• усі будівельні машини і механізми, необхідні для зведення об9;єкту можуть залучаються з баз механізації організацій які приймають участь в зведенні об9;єкту;
Дата добавления: 02.06.2014
|
1064. Вентиляция гражданского здания | AutoCad
1 Исходные данные
В качестве объекта для проектирования задано здание кинотеатра в городе
Воронеж, в котором предусмотрена приточно-вытяжная вентиляция с механиче-
ским и естественным побуждением.
Время работы с 9 до 21 часов.
Освещение - люминесцентное.
Стена: из кирпича обыкновенного в 250 мм, кладка сплошная, Rо=0,84
м2К/Вт.
Покрытие: толщиной в 400 мм, R=1,2 м2К/Вт, D=4,9, ν=69.
Остекление: двойное в раздельных деревянных переплетах R=0,38 м2К/Вт.
Экспликация помещений:
1. Зрительный зал
2. Перемоточная
3. Проекционная
4. Комната механика
5. Коридор
6. Кассовый вестибюль
7. Кассовая кабина
8. Плакатная
9. Фойе
10. Моечная буфета
11. Доготовочная буфета
Дата добавления: 05.06.2014
|
1065. Дипломний проект - Збірна залізобетонна траверса | AutoCad
Зміст 1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1. Вступ
1.2. Вибір та обґрунтування місця будівництва цеху
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1. Номенклатура і характеристика продукції
2.2. Сировина, джерела постачання та засоби транспорту
2.3. Вибір та обґрунтування способу виробництва
2.4. Опис технологічного процесу виробництва
2.5. Контроль виробництва та якості готової продукції
3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
3.1. Режим роботи цеху
3.2. Розрахунок виробничої програми
3.3. Розрахунок складу бетонної суміші
3.4. Розрахунок потреби в сировині, матеріалах та енергетичних ресурсах
3.5. Розрахунок складів та майданчиків
3.6. Розрахунок місткості витратних бункерів БЗВ
3.7. Потреба в основному технологічному та транспортному устаткуванні
3.8. Відомість основного технологічного та транспортного устаткування
4. ТЕПЛОТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
4.1. Опис установки для теплової обробки виробів
4.2. Теплотехнічний розрахунок установки
5. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
5.1. Визначення технологічно необхідної висоти цеху
5.2. Об’ємно-планувальне вирішення будівлі цеху
5.3. Підбір та опис конструкцій будівлі цеху
6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ
6.1. Правові та організаційні заходи з охорони праці
6.2. Охорона довкілля
6.3. Охорона праці при виготовленні залізобетонних конструкцій
6.4. Пожежна безпека
7. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
7.1 Розрахунок виробничої програми в грошовому вимірі
7.2 Визначення вартості основних виробничих фондів
7.2.1. Вартість будівель та споруд
7.2.2. Розрахунок вартості обладнання та інших витрат
7.2.3. Розрахунок амортизаційних відрахувань
7.3. Розрахунок вартості сировини та матеріалів
7.4. Розрахунок вартості палива та енергії на технологічні потреби
7.5. Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу
7.5.1. Загальна чисельність промислово-виробничого персоналу
7.5.2. Розрахунок чисельності основних робітників
7.5.3. Розрахунок чисельності допоміжних робітників
7.5.4. Розрахунок чисельності цехового персоналу
7.6. Розрахунок фонду заробітної плати
7.6.1 Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників
7.6.2. Розрахунок фонду заробітної плати інженерно-технічних працівників
7.7. Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання
7.8. Розрахунок цехових витрат
7.9. Розрахунок повної собівартості
7.10. Калькуляція собівартості залізобетонних виробів
7.11. Розрахунок прибутку, рентабельності, фондовіддачі, терміну окупності, коефіцієнту економічної ефективності
7.12. Техніко-економічні показники
8. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Дата добавления: 07.06.2014
|
© Rundex 1.2 |
